Sativa - Новини

Прайс Озимих культур

Thu, 30 Jul 2020 10:48:00 +0000

ПРАЙС ЛИСТ НА НАСІННЯ ОЗИМИХ КУЛЬТУР 2020 р.

Сорт

Оригінатор

Група стиглості

Ціна еліти, грн./т.

Ціна 1 реп., грн./т.

Озимий ячмінь

Снігова королева (двуручка)	СГІ – НЦНС м. Одеса	СС	9500 еліта 11500с/е	8200
Дев`ятий вал (дворучка)	СГІ – НЦНС м. Одеса	СС	9500	8800
Достойний (дворучка)		РС	9000	8300
Луран	Селген, а.с., Чехія	СП		8 500
Хайді	Заатбау Лінц рег.Ген.м.б.х. Австрія	СР		8 500
Марісса	Заатбау Лінц рег.Ген.м.б.х. Австрія			8500
Тітус	Saaten Union	СП	30800	10900
Лорелей	Saaten Union	Р		10800
Скарпія	Saaten Union	СР	30800	10900
Росава (дворучка)			9800	8500
Тутатхамон (дворучка)			9800	8500
Атлант (дворядний)			9800
Паладін (новинка)			9800

Пшениця озима

Колонія	Лімагрейн	СС		10 000
Кубус	КВС Лохов Гмбх, Німеччина	СР		9800
Мескаль	Лімагрейн	СС		10500
Джерсі	КВС Лохов ГмбХ, Німеччина	СС		10 500
Турандот	Селген, а.с., Чехія	СС		10 000
Богемія	Селген, а.с., Чехія	СС		10200
Юлія	Селген, а.с., Чехія	СС		10 700
Балітус / Фабіус	Ген. Б. х. Австрія	РС		10 000
Дромос	Фр. Штрубе ГмбХ&Ко.КГ, Німеччина	СС		10 000
Ребелл	РАЖТ Семенс, Франція	СС		10 000
Скаген	Lembke	СС	31000	9900
Бонанза	Lembke	СП	31000	10800
Тобак	Lembke	СП	31000	9900
Румор	Strube	СП	35000	9800
Фаустус	Strube	Р		9500
Понтікус	Strube	С		9700
Платін	Strube			9500
Ортегус	Strube			9500
Балетка	RAGT	СР		10800
Бардотка	RAGT	С	35000	10800
Емеріно	RWA	С	31000	10600
Ленокс (дворучка)	Strube	С		9500
Маттус (дворучка)	Strube	С		10200
Гранус (дворучка)	Strube	СП		10200
Фаворитка безоста	Інститут фізіології рослин і генетики м. Київ	ЛП	9 500
Богдана безоста	Інститут фізіології рослин і генетики м. Київ	СР	9 500	9 000
Подолянка безоста	Інститут фізіології рослин і генетики м. Київ	СР	8 500	8 000
Даринка Київська	Інститут фізіології рослин і генетики м. Київ	СР	9 000
Борія	Інститут фізіології рослин і генетики м. Київ	СР	8 500
Мудрість одеська	СГІ – НЦНС м. Одеса	СР	9 500
Щедрість одеська	СГІ – НЦНС		9500
Досконала	ІР ім. В. Я. Юр’єва НААН			8800
Запашна	ІР ім. В. Я. Юр’єва НААН			8800
Аналог	Інститут землеробства	РС	9 000	8 300
Бенефіс	Інститут землеробства	СР		9 000
Поліська	Інститут землеробства	СС	10000	8 000
Золотоколоса	Миронівський ІП ім.. Ремесла	СС	9500	8 500
Шестопалівка двур.	ПССДП БОР	РС	9 500	8 500
Світанок Миронівський	Миронівський ІП ім.. Ремесла		9500
Журавка Одеська	СГІ		9500	8500
Житниця Одеська	СГІ		9500
Новосмуглянка	ІФРГ	СР	9000 11000
Чорнява	ІФРГ	СР		8500
Шестопалівка	ФГ «БОР»	СС	10000	8500
Шпалівка	ФГ «БОР»	СС	10000	8500
Сталева	ФГ «БОР»	СС	10000	8500
Лісова пісня	Білоцерківська ДСС	СР		8500
Мудрість одеська	СГІ НЦ НС НААН	СС	9500	8500
Нива одеська	СГІ НЦ НС НААН	СС	9500	8500
Октава одеська	СГІ НЦ НС НААН	СС	10000
Водограй		СС	11000	9200
Катруся одеська		СС	11000
Кантана одеська		СС	11000
Журавка одеська		СС	11000	10000
Житниця одеська		СС	11000	10000
Литанівка		СС	11000	10000
Каланча		СР	11000	10000
Благодарка одеська		СС		8300
Розкішна		СС		8300
Краєвид			9700	9000
Щедрівка Київська			9700	8600
Пам’яті Гірка			9700
Поліська 90			9700 9200	8300
Аналог			9700
Столична			9700	8300
Артеміда			9700	8300
Кесарія Поліська			9700
Миролюбна			9700	8900

Тритікале озиме

Гарне	ІР ім. В. Я. Юр’єва НААН	СС		8 000
Шаланда	ІР ім. В. Я. Юр’єва НААН	СС		9000
Ніканор	ІР м.. В. Я. Юр’єва НААН		10500	9000
Амос	ІР м.. В. Я. Юр’єва НААН		10500	9000
Харроза	ІР м.. В. Я. Юр’єва НААН		10500	9000
Раритет	ІР м.. В. Я. Юр’єва НААН		10500	9000
Папсуєвська			10500 С/е
Обрій			10100
Амур			10100
Мольфар			9900 ел. 11800 С/е 14900 РР2
Поліський 7			9900 ел. 11800 С/е

Озиме жито

Жатва; Кобза; Синтетик 38	Миронівський ІП м.. Ремесла	СС	15000
Хамарка	ІР м.. В. Я. Юр’єва НААН	СР	15000
Сіріус			14500 PР2
Стоір			16000
Пам’ять Худоєрка			16000
Левітан			9800 ел 11800 С/е 14900 РР-2
Сіверське			9800 ел 11800 С/е 14900 РР-2
Велетень			супереліта	Ціна формується
Полікросне			еліта	Ціна формується

Озимий горох

НС Мороз	Nova Sad, Сербія	РС	19 000
Ендуро	1 репродукція		14000

Озимий ріпак

Редстоун	F1 п.о. 1,5 млн.	300-305 днів	2220
Блекстоун ІМІ	F1 (уст. Євролайтінг) п.о. 1,5 млн.	295-300 днів	2700
Грім	F1 (уст. Євролайтінг і гліфосат) п.о. 1,5 млн.	300-305 днів	2220
ХАЛК	Класичний	295-300 днів	2400
Паркер ІМІ	F1(уст. Євролайтінг) п.о.1,5 млн	305-310 днів	2910
Паркер екстра	F1(уст. Євролайтінг) п.о.1,5 млн	305-310 днів	3450
Поляріс	F1 (уст. Гліфосат) п.о. 1,5 млн.	305-312 днів	1850
Снігова королева	F1 п.о. 1,5 млн.	300-305 днів	1850
Клеопатра	F1 п.о. 1,5 млн.	305-310 днів	1850
Синтетік	F1 п.о. 1,5 млн.	300-305 днів	1850
Авентатор	F1 п.о. 1,5 млн.	300-305 днів	1850
Шелбі	F1 п.о. 1,5 млн.	300-305 днів	1850
Чорний Велетень	Сорт	300-323 днів	35 000
Чемпіон України	Сорт		28 000/41 000 еліта
Мороз	Сорт		41 000 еліта
Сенатор Люкс	Сорт		36 000 еліта

Методи встановлення норм мінеральних добрив: агроматематика

Fri, 27 Sep 2019 11:26:00 +0000

У результаті тривалих наукових досліджень і практики виробництва в Україні сформовано основні методичні принципи реалізації потенціалу продуктивності сільськогосподарських культур. Вони включають освоєння зональних систем землеробства, що відповідають природно-кліматичним умовам зон, структурі посівних площ і сівозмінам, а також системі обробітку ґрунту, внесенню потрібної кількості добрив і меліорантів, вирощуванню інтенсивних сортів і гібридів, ефективному захисту посівів від шкідливих організмів (бур’янів, шкідників і хвороб) та своєчасному якісному проведенню всіх агротехнологічних заходів.

Оптимізація живлення рослин унаслідок застосування добрив – один з найважливіших чинників системи землеробства та є одним з основних завдань агрохімії. Нині у світі добрива забезпечують половину приросту врожаю. В майбутньому роль цього інтенсивного чинника землеробства зростатиме. Завдання полягає лише в тому, щоб норми добрив забезпечували отримання високих урожаїв доброї якості при підвищенні або збереженні досягнутого рівня родючості ґрунту, не становили небезпеки для навколишнього природного середовища й забезпечували окупність витрат на їх застосування.

Агрохімічною наукою розроблено більш як півсотні методів для встановлення норм добрив. Їхній вибір визначається наявністю об’єктивної вихідної інформації. Розглянемо деякі з них, які є найпоширенішими в практиці землеробства та мають науковий інтерес з погляду майбутніх досліджень та вдосконалення:

за результатами польових дослідів із застосуванням поправкових коефіцієнтів на агрохімічні властивості ґрунту та з урахуванням інших чинників, які визначають ефективність добрив;
балансові методи – на основі даних виносу елементів живлення врожаєм і коефіцієнтів їх використання з ґрунту і добрив;
нормативні методи – за нормами витрат добрив на одиницю врожаю або на приріст урожаю;
за бальною оцінкою ґрунту – на основі бальної оцінки природної родючості ґрунту та окупності добрив;
математичні – на основі виробничих функцій у системі ґрунт –рослина – добрива;

Найбільш поширеними є перших три вище зазначених методи встановлення норм добрив.

Визначення норм добрив за результатами польових дослідів. Польовими дослідами з різними культурами, які проводили і продовжують проводити в науково‐дослідних установах, у різних ґрунтово‐кліматичних зонах, дало змогу встановити пріоритетну ефективність деяких видів добрив на різних типах ґрунтів (азотних – на нечорноземних ґрунтах, фосфорних – на чорноземах і каштанових ґрунтах, калійних – на торф’яниках і т.д.) та норми добрив для основних культур (табл. 1).

Таблиця 1

Рекомендовані норми мінеральних добрив (за даними Б.С. Носко)

Культура	Грунт	Норма добрив, кг/га д.р.
Культура	Грунт	N	Р₂О₅	К₂О
*ПОЛІССЯ І НИЗИННІ РАЙОНИ КАРПАТ*
Озима пшениця	Дерново-підзолистий	90	90	60
	Дерново-карбонатний	90	60	90
	Сірий лісовий	90	60	60
Озиме жито	Дерново-підзолистий	70	70	70
Озиме жито	Сірий лісовий	60	60	60
Кукурудза на зерно	Дерново-підзолистий, сірий лісовий (суглинкові)	90	60	90
Кукурудза на зерно	Дерново-підзолистий, сірий лісовий (піщані та супіщані)	120	90	120
Кукурудза на силос	Дерново-підзолистий (легкосуглинковий), сірий лісовий	180	90	90
Ярі зернові (ячмінь, овес)	Дерново-підзолистий, сірий лісовий (суглинкові)	60	45	45
Ярі зернові (ячмінь, овес)	Дерново-підзолистий, сірий лісовий (піщані та супіщані)	90	60	60
Зернобобові	Дерново-підзолистий, сірий лісовий (суглинкові)	−	60	60
Зернобобові	Дерново-підзолистий, сірий лісовий (піщані та супіщані)	30	60	60
Гречка, просо	Дерново-підзолистий, сірий лісовий	60	60	60
Картопля	Дерново-підзолистий, сірий лісовий (суглинкові)	90	70	120
	Дерново-підзолистий, сірий лісовий (піщані та супіщані)	120	90	150
	Дерново-карбонатний	90	60	120
Льон	Дерново-підзолистий, сірий лісовий	45	90	90
Цукрові буряки	Дерново-підзолистий, сірий лісовий	160	150	180
Цукрові буряки	Темно-сірий лісовий, чорнозем опідзолений	120	160	170
Коноплі	Дерново-підзолистий, сірий лісовий	150	120	120
Коноплі	Темно-сірий лісовий, чорнозем опідзолений	120	90	90
Люпин, соя	Дерново-підзолистий, сірий лісовий	-	60	60
Кормові коренеплоди	Дерново-підзолистий, сірий лісовий	140	130	150
Трави багаторічні бобові	Дерново-підзолистий, сірий лісовий	-	60	90
Трави багаторічні злакові	Дерново-підзолистий, сірий лісовий	60	60	90
Трави однорічні	Дерново-підзолистий, сірий лісовий	90	60	90
*ЛІСОСТЕП*
Озима пшениця	Чорнозем типовий	90	90	60
	Чорнозем опідзолений	90	90	90
	Темно-сірий лісовий	120	90	90
	Сірий лісовий, ясно-сірий лісовий	120	120	90
Озиме жито	Сірий лісовий	60	60	60
	Чорнозем типовий	60	60	40
	Чорнозем опідзолений, темно-сірий лісовий	60	90	60
	Ясно-сірий лісовий	90	90	90
Ячмінь	Чорнозем типовий	60	60	40
	Чорнозем опідзолений, темно-сірий лісовий	60	90	60
	Сірий лісовий	90	90	90
Овес, просо	Чорнозем типовий, чорнозем опідзолений, сірий лісовий	60	60	60
Гречка	Чорнозем типовий, чорнозем опідзолений, сірий лісовий	45	60	45
Кукурудза на зерно	Сірий лісовий, чорнозем опідзолений	120	120	120
Кукурудза на зерно	Чорнозем типовий	90	90	60
Кукурудза на силос	Сірий лісовий, чорнозем опідзолений	140	120	120
Кукурудза на силос	Чорнозем типовий	120	90	90
Зернобобові	Чорнозем типовий, чорнозем опідзолений, сірий лісовий	30	60	60
Цукрові буряки	Чорнозем типовий	160	170	150
Цукрові буряки	Чорнозем опідзолений, сірий лісовий	170	160	180
Картопля	Чорнозем типовий	90	120	120
Картопля	Чорнозем опідзолений, сірий лісовий	120	180	180
Соняшник	Чорнозем типовий, чорнозем опідзолений, сірий лісовий	60	60	60
Озимий ріпак	Чорнозем типовий	30	60	60
Озимий ріпак	Сірий лісовий	45	45	60
Коноплі	Чорнозем типовий, чорнозем опідзолений, сірий лісовий	120	90	90
Кормові коренеплоди	Чорнозем типовий, чорнозем опідзолений, сірий лісовий	140	120	120
Трави багаторічні бобові	Чорноземи, сірі лісові	−	60	60
Трави багаторічні злакові	Чорноземи, сірі лісові	60	60	60
*СТЕП*
Пшениця озима	Чорнозем звичайний	90	90	60
	Чорнозем південний	90	60	40
	Темно-каштановий солонцюватий	90	60	−
Пшениця яра	Чорнозем звичайний, чорнозем південний, темно-каштановий солонцюватий	60	60	40
Ячмінь, овес	Чорнозем звичайний, чорнозем південний, темно-каштановий солонцюватий	60	60	40
Кукурудза на зерно	Чорнозем звичайний	90	90	60
	Чорнозем південний	90	60	40
	Темно-каштановий солонцюватий	90	60	−
Кукурудза на силос	Чорнозем звичайний, чорнозем південний, темно-каштановий солонцюватий	90	60	40
Просо, гречка	Чорнозем звичайний, чорнозем південний, темно-каштановий солонцюватий	60	60	40
Рис	Чорнозем звичайний, чорнозем південний, темно-каштановий солонцюватий	120	120	60
Зернобобові	Чорнозем звичайний, чорнозем південний, темно-каштановий солонцюватий	−	60	40
Цукрові буряки	Чорнозем звичайний, чорнозем південний, темно-каштановий солонцюватий	130	150	140
Соняшник	Чорнозем звичайний	60	60	60
	Чорнозем південний	60	60	40
	Темно-каштановий солонцюватий	60	60	−
Озиме жито	Чорнозем звичайний, чорнозем південний, темно-каштановий солонцюватий	60	60	40

Коригування зазначених норм добрив проводять на основі агрохімічних картограм ґрунту, в яких зазначено забезпеченість рослин елементами живлення (табл. 2-4).

Таблиця 2

Групування ґрунтів за вмістом азоту легкогідролізованих і мінеральних сполук щодо здатності забезпечувати ним сільськогосподарські культури

№ групи	Ступінь забезпеченості	Легкогідролізований азот за методом		Мінеральний азот
		Тюріна-Кононової	Корнфілда	Мінеральний азот
		N, мг/кг ґрунту
1	Дуже низька	˂ 30	˂ 100	˂ 10
2	Низька	31-40	101-150	11-15
3	Середня	41-50	151-200	16-24
4	Підвищена	51-70	˃ 200	25-30
5	Висока	71-100		31-35
6	Дуже висока	˃ 100		˃ 35

Таблиця 3

Групування ґрунтів за вмістом рухомих сполук фосфору щодо здатності забезпечувати ним сільськогосподарські культури

№ групи	Ступінь забезпеченості	Вмістом рухомих сполук фосфору за методом
		Кирсанова	Чирикова	Мачигіна
		P₂O_5, мг/кг ґрунту
1	Дуже низька	˂ 25	˂ 20	˂ 10
2	Низька	26-50	21-50	11-15
3	Середня	51-100	51-100	16-30
4	Підвищена	101-150	101-150	31-45
5	Висока	151-250	151-200	46-60
6	Дуже висока	˃ 250	˃ 200	˃ 60

Таблиця 4

Групування ґрунтів за вмістом рухомих сполук калію щодо здатності забезпечувати ним сільськогосподарські культури

№ групи	Ступінь забезпеченості	Вмістом рухомих сполук фосфору за методом
		Кирсанова	Чирикова	Мачигіна	Маслової
		К₂O_, мг/кг ґрунту
1	Дуже низька	˂ 40	˂ 20	˂ 100	˂ 50
2	Низька	41-80	21-40	101-200	51-100
3	Середня	81-120	41-80	201-300	101-150
4	Підвищена	121-170	81-120	301-400	151-200
5	Висока	171-250	121-180	401-600	201-300
6	Дуже висока	> 25	> 180*	> 600*	> 300*

Для уточнення рекомендованих норм добрив їх множать на відповідний поправковий коефіцієнт (табл. 5), який розраховано для ґрунтів із середніми показниками потенційної родючості.

При цьому норму азотних добрив коригують використовуючи картограму забезпеченості рослин фосфором, оскільки він найчастіше знаходиться у мінімумі, а норми фосфорних і калійних – коригують відповідно до даних картограм забезпеченості рослин фосфором і калієм на певному ґрунті. Оптимальні показники норм добрив, отримані у польовому досліді, коригують з агрохімічними групами ґрунту конкретного поля.

Таблиця 5

Поправкові коефіцієнти для рекомендованих норм мінеральних добрив на ґрунтах з різним ступенем забезпеченості рослин елементами живлення (за даними Г.М. Господаренка)

Ступінь забезпеченості рослин	Зернові культури	Зернобобові і багаторічні трави	Просапні культури	Овочеві культури
*Для азотних добрив (за вмістом фосфору в* ґ*рунті)*
Дуже низький	1,3-1,5	0,6	1,3-1,5	1,3
Низький	1,2	0,5	1,2	1,1
Середній	1,0	0,4	1,0	1,0
Підвищений	0,7	0,2	0,7	0,9
Високий	0,5	−	0,5	0,8
Дуже високий	−	−	−	−
*Для фосфорних добрив*
Дуже низький	1,3-1,5	1,3-1,5	1,3-1,5	1,3-1,5
Низький	1,0	1,0	1,3	1,3
Середній	1,0	0,7-0,9	1,0	1,2
Підвищений	0,7	0,5-0,6	0,5-0,7	1,0
Високий	0,6	−	0,6	0,6-0,8
Дуже високий	−	−	−	0,6
*Для калійних добрив*
Дуже низький	1,3-1,5	1,3-1,5	1,3-1,5	1,3-1,5
Низький	1,1	1,3	1,3	1,2
Середній	0,9	1,0	0,8	1,0
Підвищений	0,5-0,6	0,7-0,8	0,6-0,7	0,9-1,0
Високий	0,5	0,5-0,6	0,6	0,6-0,8
Дуже високий	−	−	−	0,4-0,6

В умовах інтенсивного землеробства за дотримання чіткого чергування культур в сівозмінах для корегування остаточної норми добрив використовують поправкові коефцієнти з врахуванням попередників (табл. 6).

Таблиця 6

Поправочні коефіцієнти до норм мінеральних добрив під сільськогосподарські культури залежно від попередника

Сільськогосподарська культура	Попередники	Поправочні коефіцієнти
Сільськогосподарська культура	Попередники	N	Р₂О₅	К₂О
Озима пшениця	однорічні трави	0,6	0,8	0,6
	багаторічні бобові трави	0,5	0,85	0,9
	горох, соя	0,7	0,8	0,85
	сукурудза на силос	1,0	1,0	1,0
	стерньові	1,2	1,15	1,1
Ярий ячмінь	цукрові буряки	0,6	0,6	0,8
	кукурудза на зерно	1,0	0,9	0,9
	кукурудза на силос	0,9	0,6	0,9
	картопля	0,8	0,8	0,9
	стерньові	1,1	1,0	1,0
Кукурудза на зерно	цукрові буряки	0,8	0,8	0,8
	кукурудза на зерно	1,0	0,9	1,0
	кукурудза на силос	1,0	0,85	1,0
	стерньові	1,0	1,0	1,0
Горох, соя	цукрові буряки	0,5	0,8	0,9
	картопля	0,6	0,8	0,9
	кукурудза на зерно	0,7	0,8	0,9
	кукурудза на силос	0,9	1,0	1,0
	стерньові	1,0	1,0	1,0
Гречка	цукрові буряки	0,75	0,9	1,0
	картопля	0,85	0,8	0,9
	кукурудза (зерно, силос)	1,0	1,0	1,0
	стерньові	1,0	1,0	1,0
Соняшник	озимі колосові	1,0	1,0	1,0
	ярі колосові	1,0	1,1	1,2
	кукурудза на зерно	0,8	1,0	1,1
	кукурудза на силос	0,9	1,0	1,1
	стерньові	1,0	1,0	1,0
Цукрові та кормові буряки	озимі після пару	0,8	0,9	0,9
	озимі після багаторічних трав	0,9	1,0	1,0
	озимі після гороху, сої	0,95	0,95	0,95
	озимі після кукурудзи на силос	1,0	1,0	1,1
Картопля	озимі після багаторічних трав	0,85	1,1	1,1
	озимі після інших попередників	1,0	1,0	1,0
	ярі колосові	1,0	1,1	1,2
	овочеві	0,8	0,9	1,0
Кукурудза на силос	цукрові буряки	0,8	0,8	0,8
	кукурудза на зерно	0,8	0,9	0,9
	соняшник	1,1	1,0	1,0
	стерньові	1,0	1,0	1,0
Овочі	озимі колосові	1,0	1,0	1,0
	ярі колосові	1,0	1,1	1,1
	багаторічні трави	0,7	0,9	1,0
	однорічні трави	0,85	0,85	0,8
	овочеві	0,8	0,9	1,0

Приклад розрахунку норми внесення добрив на основі рекомендованих норм. Культура – озима пшениця. Ґрунт – чорнозем типовий із вмістом легкогідролізованого азоту 47,4мг/кг (за методом Тюріна-Кононової), рухомого фосфору 33,6мг/кг (за методом Мачигіна) і рухомого калію 105мг/кг (за методом Мачигіна). Попередник – стерньові колосові культури. За вирощування озимої пшениці на чорноземі типовому норма внесення елементів живлення буде становити N₉₀Р₉₀К₆₀ (табл. 2). За агрохімічними характеристиками даний ґрунту відзначається середньою забезпеченістю азотом, підвищеною фосфором і низькою – калієм (табл. 2-4). Поправкові коефіцієнти згідно табл. 5 будуть становити: для азоту і фосфору – 0,7 та калію 1,1 і, відповідно, норма становитиме N₆₃Р₆₃К₆₆. З врахуванням поправки на попередник (коефіцієнт для азоту 1,2, фосфору – 1,15 та калію 1,1) скорегована норма буде становити N₇₆Р₇₂К₇₃.