Методи встановлення норм мінеральних добрив: агроматематика

27. вересень, 2019 в 14:26, Немає коментарів

У результаті тривалих наукових досліджень і практики виробництва в Україні сформовано основні методичні принципи реалізації потенціалу продуктивності сільськогосподарських культур. Вони включають освоєння зональних систем землеробства, що відповідають природно-кліматичним умовам зон, структурі посівних площ і сівозмінам, а також системі обробітку ґрунту, внесенню потрібної кількості добрив і меліорантів, вирощуванню інтенсивних сортів і гібридів, ефективному захисту посівів від шкідливих організмів (бур’янів, шкідників і хвороб) та своєчасному якісному проведенню всіх агротехнологічних заходів.

Оптимізація живлення рослин унаслідок застосування добрив – один з найважливіших чинників системи землеробства та є одним з основних завдань агрохімії. Нині у світі добрива забезпечують половину приросту врожаю. В майбутньому роль цього інтенсивного чинника землеробства зростатиме. Завдання полягає лише в тому, щоб норми добрив забезпечували отримання високих урожаїв доброї якості при підвищенні або збереженні досягнутого рівня родючості ґрунту, не становили небезпеки для навколишнього природного середовища й забезпечували окупність витрат на їх застосування.

Агрохімічною наукою розроблено більш як півсотні методів для встановлення норм добрив. Їхній вибір визначається наявністю об’єктивної вихідної інформації. Розглянемо деякі з них, які є найпоширенішими в практиці землеробства та мають науковий інтерес з погляду майбутніх досліджень та вдосконалення:

за результатами польових дослідів із застосуванням поправкових коефіцієнтів на агрохімічні властивості ґрунту та з урахуванням інших чинників, які визначають ефективність добрив;
балансові методи – на основі даних виносу елементів живлення врожаєм і коефіцієнтів їх використання з ґрунту і добрив;
нормативні методи – за нормами витрат добрив на одиницю врожаю або на приріст урожаю;
за бальною оцінкою ґрунту – на основі бальної оцінки природної родючості ґрунту та окупності добрив;
математичні – на основі виробничих функцій у системі ґрунт –рослина – добрива;

Найбільш поширеними є перших три вище зазначених методи встановлення норм добрив.

Визначення норм добрив за результатами польових дослідів. Польовими дослідами з різними культурами, які проводили і продовжують проводити в науково‐дослідних установах, у різних ґрунтово‐кліматичних зонах, дало змогу встановити пріоритетну ефективність деяких видів добрив на різних типах ґрунтів (азотних – на нечорноземних ґрунтах, фосфорних – на чорноземах і каштанових ґрунтах, калійних – на торф’яниках і т.д.) та норми добрив для основних культур (табл. 1).

Таблиця 1

Рекомендовані норми мінеральних добрив (за даними Б.С. Носко)

Культура	Грунт	Норма добрив, кг/га д.р.
Культура	Грунт	N	Р₂О₅	К₂О
*ПОЛІССЯ І НИЗИННІ РАЙОНИ КАРПАТ*
Озима пшениця	Дерново-підзолистий	90	90	60
	Дерново-карбонатний	90	60	90
	Сірий лісовий	90	60	60
Озиме жито	Дерново-підзолистий	70	70	70
Озиме жито	Сірий лісовий	60	60	60
Кукурудза на зерно	Дерново-підзолистий, сірий лісовий (суглинкові)	90	60	90
Кукурудза на зерно	Дерново-підзолистий, сірий лісовий (піщані та супіщані)	120	90	120
Кукурудза на силос	Дерново-підзолистий (легкосуглинковий), сірий лісовий	180	90	90
Ярі зернові (ячмінь, овес)	Дерново-підзолистий, сірий лісовий (суглинкові)	60	45	45
Ярі зернові (ячмінь, овес)	Дерново-підзолистий, сірий лісовий (піщані та супіщані)	90	60	60
Зернобобові	Дерново-підзолистий, сірий лісовий (суглинкові)	−	60	60
Зернобобові	Дерново-підзолистий, сірий лісовий (піщані та супіщані)	30	60	60
Гречка, просо	Дерново-підзолистий, сірий лісовий	60	60	60
Картопля	Дерново-підзолистий, сірий лісовий (суглинкові)	90	70	120
	Дерново-підзолистий, сірий лісовий (піщані та супіщані)	120	90	150
	Дерново-карбонатний	90	60	120
Льон	Дерново-підзолистий, сірий лісовий	45	90	90
Цукрові буряки	Дерново-підзолистий, сірий лісовий	160	150	180
Цукрові буряки	Темно-сірий лісовий, чорнозем опідзолений	120	160	170
Коноплі	Дерново-підзолистий, сірий лісовий	150	120	120
Коноплі	Темно-сірий лісовий, чорнозем опідзолений	120	90	90
Люпин, соя	Дерново-підзолистий, сірий лісовий	-	60	60
Кормові коренеплоди	Дерново-підзолистий, сірий лісовий	140	130	150
Трави багаторічні бобові	Дерново-підзолистий, сірий лісовий	-	60	90
Трави багаторічні злакові	Дерново-підзолистий, сірий лісовий	60	60	90
Трави однорічні	Дерново-підзолистий, сірий лісовий	90	60	90
*ЛІСОСТЕП*
Озима пшениця	Чорнозем типовий	90	90	60
	Чорнозем опідзолений	90	90	90
	Темно-сірий лісовий	120	90	90
	Сірий лісовий, ясно-сірий лісовий	120	120	90
Озиме жито	Сірий лісовий	60	60	60
	Чорнозем типовий	60	60	40
	Чорнозем опідзолений, темно-сірий лісовий	60	90	60
	Ясно-сірий лісовий	90	90	90
Ячмінь	Чорнозем типовий	60	60	40
	Чорнозем опідзолений, темно-сірий лісовий	60	90	60
	Сірий лісовий	90	90	90
Овес, просо	Чорнозем типовий, чорнозем опідзолений, сірий лісовий	60	60	60
Гречка	Чорнозем типовий, чорнозем опідзолений, сірий лісовий	45	60	45
Кукурудза на зерно	Сірий лісовий, чорнозем опідзолений	120	120	120
Кукурудза на зерно	Чорнозем типовий	90	90	60
Кукурудза на силос	Сірий лісовий, чорнозем опідзолений	140	120	120
Кукурудза на силос	Чорнозем типовий	120	90	90
Зернобобові	Чорнозем типовий, чорнозем опідзолений, сірий лісовий	30	60	60
Цукрові буряки	Чорнозем типовий	160	170	150
Цукрові буряки	Чорнозем опідзолений, сірий лісовий	170	160	180
Картопля	Чорнозем типовий	90	120	120
Картопля	Чорнозем опідзолений, сірий лісовий	120	180	180
Соняшник	Чорнозем типовий, чорнозем опідзолений, сірий лісовий	60	60	60
Озимий ріпак	Чорнозем типовий	30	60	60
Озимий ріпак	Сірий лісовий	45	45	60
Коноплі	Чорнозем типовий, чорнозем опідзолений, сірий лісовий	120	90	90
Кормові коренеплоди	Чорнозем типовий, чорнозем опідзолений, сірий лісовий	140	120	120
Трави багаторічні бобові	Чорноземи, сірі лісові	−	60	60
Трави багаторічні злакові	Чорноземи, сірі лісові	60	60	60
*СТЕП*
Пшениця озима	Чорнозем звичайний	90	90	60
	Чорнозем південний	90	60	40
	Темно-каштановий солонцюватий	90	60	−
Пшениця яра	Чорнозем звичайний, чорнозем південний, темно-каштановий солонцюватий	60	60	40
Ячмінь, овес	Чорнозем звичайний, чорнозем південний, темно-каштановий солонцюватий	60	60	40
Кукурудза на зерно	Чорнозем звичайний	90	90	60
	Чорнозем південний	90	60	40
	Темно-каштановий солонцюватий	90	60	−
Кукурудза на силос	Чорнозем звичайний, чорнозем південний, темно-каштановий солонцюватий	90	60	40
Просо, гречка	Чорнозем звичайний, чорнозем південний, темно-каштановий солонцюватий	60	60	40
Рис	Чорнозем звичайний, чорнозем південний, темно-каштановий солонцюватий	120	120	60
Зернобобові	Чорнозем звичайний, чорнозем південний, темно-каштановий солонцюватий	−	60	40
Цукрові буряки	Чорнозем звичайний, чорнозем південний, темно-каштановий солонцюватий	130	150	140
Соняшник	Чорнозем звичайний	60	60	60
	Чорнозем південний	60	60	40
	Темно-каштановий солонцюватий	60	60	−
Озиме жито	Чорнозем звичайний, чорнозем південний, темно-каштановий солонцюватий	60	60	40

Коригування зазначених норм добрив проводять на основі агрохімічних картограм ґрунту, в яких зазначено забезпеченість рослин елементами живлення (табл. 2-4).

Таблиця 2

Групування ґрунтів за вмістом азоту легкогідролізованих і мінеральних сполук щодо здатності забезпечувати ним сільськогосподарські культури

№ групи	Ступінь забезпеченості	Легкогідролізований азот за методом		Мінеральний азот
		Тюріна-Кононової	Корнфілда	Мінеральний азот
		N, мг/кг ґрунту
1	Дуже низька	˂ 30	˂ 100	˂ 10
2	Низька	31-40	101-150	11-15
3	Середня	41-50	151-200	16-24
4	Підвищена	51-70	˃ 200	25-30
5	Висока	71-100		31-35
6	Дуже висока	˃ 100		˃ 35

Таблиця 3

Групування ґрунтів за вмістом рухомих сполук фосфору щодо здатності забезпечувати ним сільськогосподарські культури

№ групи	Ступінь забезпеченості	Вмістом рухомих сполук фосфору за методом
		Кирсанова	Чирикова	Мачигіна
		P₂O_5, мг/кг ґрунту
1	Дуже низька	˂ 25	˂ 20	˂ 10
2	Низька	26-50	21-50	11-15
3	Середня	51-100	51-100	16-30
4	Підвищена	101-150	101-150	31-45
5	Висока	151-250	151-200	46-60
6	Дуже висока	˃ 250	˃ 200	˃ 60

Таблиця 4

Групування ґрунтів за вмістом рухомих сполук калію щодо здатності забезпечувати ним сільськогосподарські культури

№ групи	Ступінь забезпеченості	Вмістом рухомих сполук фосфору за методом
		Кирсанова	Чирикова	Мачигіна	Маслової
		К₂O_, мг/кг ґрунту
1	Дуже низька	˂ 40	˂ 20	˂ 100	˂ 50
2	Низька	41-80	21-40	101-200	51-100
3	Середня	81-120	41-80	201-300	101-150
4	Підвищена	121-170	81-120	301-400	151-200
5	Висока	171-250	121-180	401-600	201-300
6	Дуже висока	> 25	> 180*	> 600*	> 300*

Для уточнення рекомендованих норм добрив їх множать на відповідний поправковий коефіцієнт (табл. 5), який розраховано для ґрунтів із середніми показниками потенційної родючості.

При цьому норму азотних добрив коригують використовуючи картограму забезпеченості рослин фосфором, оскільки він найчастіше знаходиться у мінімумі, а норми фосфорних і калійних – коригують відповідно до даних картограм забезпеченості рослин фосфором і калієм на певному ґрунті. Оптимальні показники норм добрив, отримані у польовому досліді, коригують з агрохімічними групами ґрунту конкретного поля.

Таблиця 5

Поправкові коефіцієнти для рекомендованих норм мінеральних добрив на ґрунтах з різним ступенем забезпеченості рослин елементами живлення (за даними Г.М. Господаренка)

Ступінь забезпеченості рослин	Зернові культури	Зернобобові і багаторічні трави	Просапні культури	Овочеві культури
*Для азотних добрив (за вмістом фосфору в* ґ*рунті)*
Дуже низький	1,3-1,5	0,6	1,3-1,5	1,3
Низький	1,2	0,5	1,2	1,1
Середній	1,0	0,4	1,0	1,0
Підвищений	0,7	0,2	0,7	0,9
Високий	0,5	−	0,5	0,8
Дуже високий	−	−	−	−
*Для фосфорних добрив*
Дуже низький	1,3-1,5	1,3-1,5	1,3-1,5	1,3-1,5
Низький	1,0	1,0	1,3	1,3
Середній	1,0	0,7-0,9	1,0	1,2
Підвищений	0,7	0,5-0,6	0,5-0,7	1,0
Високий	0,6	−	0,6	0,6-0,8
Дуже високий	−	−	−	0,6
*Для калійних добрив*
Дуже низький	1,3-1,5	1,3-1,5	1,3-1,5	1,3-1,5
Низький	1,1	1,3	1,3	1,2
Середній	0,9	1,0	0,8	1,0
Підвищений	0,5-0,6	0,7-0,8	0,6-0,7	0,9-1,0
Високий	0,5	0,5-0,6	0,6	0,6-0,8
Дуже високий	−	−	−	0,4-0,6

В умовах інтенсивного землеробства за дотримання чіткого чергування культур в сівозмінах для корегування остаточної норми добрив використовують поправкові коефцієнти з врахуванням попередників (табл. 6).

Таблиця 6

Поправочні коефіцієнти до норм мінеральних добрив під сільськогосподарські культури залежно від попередника

Сільськогосподарська культура	Попередники	Поправочні коефіцієнти
Сільськогосподарська культура	Попередники	N	Р₂О₅	К₂О
Озима пшениця	однорічні трави	0,6	0,8	0,6
	багаторічні бобові трави	0,5	0,85	0,9
	горох, соя	0,7	0,8	0,85
	сукурудза на силос	1,0	1,0	1,0
	стерньові	1,2	1,15	1,1
Ярий ячмінь	цукрові буряки	0,6	0,6	0,8
	кукурудза на зерно	1,0	0,9	0,9
	кукурудза на силос	0,9	0,6	0,9
	картопля	0,8	0,8	0,9
	стерньові	1,1	1,0	1,0
Кукурудза на зерно	цукрові буряки	0,8	0,8	0,8
	кукурудза на зерно	1,0	0,9	1,0
	кукурудза на силос	1,0	0,85	1,0
	стерньові	1,0	1,0	1,0
Горох, соя	цукрові буряки	0,5	0,8	0,9
	картопля	0,6	0,8	0,9
	кукурудза на зерно	0,7	0,8	0,9
	кукурудза на силос	0,9	1,0	1,0
	стерньові	1,0	1,0	1,0
Гречка	цукрові буряки	0,75	0,9	1,0
	картопля	0,85	0,8	0,9
	кукурудза (зерно, силос)	1,0	1,0	1,0
	стерньові	1,0	1,0	1,0
Соняшник	озимі колосові	1,0	1,0	1,0
	ярі колосові	1,0	1,1	1,2
	кукурудза на зерно	0,8	1,0	1,1
	кукурудза на силос	0,9	1,0	1,1
	стерньові	1,0	1,0	1,0
Цукрові та кормові буряки	озимі після пару	0,8	0,9	0,9
	озимі після багаторічних трав	0,9	1,0	1,0
	озимі після гороху, сої	0,95	0,95	0,95
	озимі після кукурудзи на силос	1,0	1,0	1,1
Картопля	озимі після багаторічних трав	0,85	1,1	1,1
	озимі після інших попередників	1,0	1,0	1,0
	ярі колосові	1,0	1,1	1,2
	овочеві	0,8	0,9	1,0
Кукурудза на силос	цукрові буряки	0,8	0,8	0,8
	кукурудза на зерно	0,8	0,9	0,9
	соняшник	1,1	1,0	1,0
	стерньові	1,0	1,0	1,0
Овочі	озимі колосові	1,0	1,0	1,0
	ярі колосові	1,0	1,1	1,1
	багаторічні трави	0,7	0,9	1,0
	однорічні трави	0,85	0,85	0,8
	овочеві	0,8	0,9	1,0

Приклад розрахунку норми внесення добрив на основі рекомендованих норм. Культура – озима пшениця. Ґрунт – чорнозем типовий із вмістом легкогідролізованого азоту 47,4мг/кг (за методом Тюріна-Кононової), рухомого фосфору 33,6мг/кг (за методом Мачигіна) і рухомого калію 105мг/кг (за методом Мачигіна). Попередник – стерньові колосові культури. За вирощування озимої пшениці на чорноземі типовому норма внесення елементів живлення буде становити N₉₀Р₉₀К₆₀ (табл. 2). За агрохімічними характеристиками даний ґрунту відзначається середньою забезпеченістю азотом, підвищеною фосфором і низькою – калієм (табл. 2-4). Поправкові коефіцієнти згідно табл. 5 будуть становити: для азоту і фосфору – 0,7 та калію 1,1 і, відповідно, норма становитиме N₆₃Р₆₃К₆₆. З врахуванням поправки на попередник (коефіцієнт для азоту 1,2, фосфору – 1,15 та калію 1,1) скорегована норма буде становити N₇₆Р₇₂К₇₃.

Методи встановлення норм мінеральних добрив: агроматематика

Немає коментарів

Залишити відгук

Створіть свій вебсайт або інтернет-магазин за допомогою Mozello.